Сценарій свята «Українські вечорниці»
Ведучий: Ласкаво просимо! Ласкаво просимо! Моя Вкраїно щиро промовля. Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!! Братерством наша славиться земля.
Ведуча: Добрий вечір, добрим людям Радо вас вітаємо. Українські вечорниці Ми розпочинаємо!
На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.
Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір! З щастям, любі друзі! Честь і шана людям сивим, Працьовитим і дбайливим. Слава мамам і бабусям, Слава хлопцям і дівчатам, Неспокійним і завзятим. Гостей дорогих ми вітаємо щиро Прийміть хліб наш із жита-пшениці Ласкаво всіх просимо на вечорниці!
Господар: Українські вечорниці Починаєм перший раз Хай веселий сміх іскриться У серці кожного із нас! Хай дзвінке, веселе слово Пружно рветься в небеса Наша пісня пречудова Хай ніколи не згаса! Кланяються.
Господиня дає гостям хліб-сіль.
Ведучі виходять. На сцені з’являється господиня вечорниць, починає застеляти скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.
Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?
Господар: Була – була! Господиня: А красива яка була?
Господар: Була – була!
Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?
Господар: Співав – співав! Співають пісню «Ніч яка місячна» Господиня: А де ж це наша доня? Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.
Господиня: Та я ж двері зачинила!
Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала. Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть. Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання.
Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?
Господиня: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!
Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!
Господиня: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.
Дівчина: Тітонько, які у вас гості хорошїї зібралися!
Господиня: Гості і справді хороші. Дівчата співають пісню Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання. Стара жінка сідає за прялку чи веретено.
Дівчата: Сядемо, сядемо, заспіваємо А ж усе, що тільки знаємо. Потім підемо спати, Щоб раненько встати. Дівчата співають пісню
Дівчина: А де ж це наші хлопці? В цей час чується пісня: Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.
Хлопці: (стукають у двері) Добрий вечір вам, дівчата, Та вам, молодиці, Чули ми, що в цій хатині Будуть вечорниці.
Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір! Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з півдня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати. Виконують пісню
Господиня: А хто з вас смішне нам щось розкаже? Читають народні усмішки.
Дівчина: (підходить до одного з хлопців) Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою, Сидить сова на воротях, крутить головою Він, сердяга, як побачив, та через городи, Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.
Хлопець: У Вільшані густо хати, Вітер не провіє, Сама мати ложки миє, Бо дочка не вміє. Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі, Сидить гуска над водою, вирячила очі, Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла, Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..
Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо. Виконують пісню
Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!
Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо. Дівчата виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»
Хлопець: Був я друзі у Тюмені, Добрі варять там пельмені, Та немає краще для кішок Українських галушок. І пшеничні, і гречані, і на салі, і сметані Ось які – українські галушки. Хлопець: Був я, друзі, на Кавказі, там харчо – згориш відразу Аж в очах зірки світились, та галушечки все снились. І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані Ось які – українські галушки. Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте, Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати. І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали. Пригощають гостей варениками.
Господар: Думи у вас притомилися Ніжки до танцю самі просилися Гей, музики, гарно грайте Серце наше звеселяйте.
Хлопець: А ну, вріжте, музики, У мене нові черевики Всі до танцю, веселіше Не шкодуйте підошов.
Хлопець: Було гарно у вас повеселитися Та вже час прощатися. Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.
Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.
Господиня: Шановні гості! Все, що в серці мали Вам подарували Світлу мрію й казку Нашу пісню й ласку Щебет солов’їний Славу України Всі виходять, кланяються. Співають пісню. Всі: Наші вечорниці вже кінчати час Кращі побажання ви прийміть від нас І в вас, і в нас хай буде гаразд Щоб ви і ми щасливі були. Прощавайте, друзі, низький вам уклін Доброго здоров’я зичимо вам усім, І в вас, і в нас хай буде гаразд, Щоб ви і ми щасливі були
Господиня: Бувайте здорові, живіте багато І ще приїжджайте до нашої хати. Кланяються.
Відомо навіть малюку,
Як добре жити в дитсадку.
Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!»
Мий руки і куштуй сніданок.
Музика святих храмів
Свято
української народної пісні
«Пісня лине солов’їна»
На фоні мелодії «Щебетання солов’я» звучать слова
Ведучий 1
І
створив Бог небо голубе
Родючу
землю і зелені трави,
Дніпрові
води й жито золоте,
І
райських птиць, що звуться солов’ями
Ведучий 2
Людей
чудових тут він оселив
І
дав їм мову, що в душі співає,
І
вільний дух в серця їм поселив,
І
рай назвав цей – українським краєм.
Танок (6 клас)
Ведучий 1. Вклоняюсь вам, люди, доземно
Як батьківській хаті з
далеких доріг,
Як хлібу, що матінка
чемно й гостинно
Кладе на вкраїнський рушник
Ведуча 2. Бо ж нашому роду нема переводу,
Хай пісня єднає коріння
святе,
Дай, Боже, нам віру і братнюю
згоду
На довгії роки, на вічні
віки!
Ведучий 1
Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в цьому
залі зібралися шанувальники української пісні.
Ведучий 2
Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі,
приуроченому пісні.
Пісня… Хто не був зачарований
нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане
людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів.
Ведучий 1
Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними
чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх
часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає
цілий рік і цілий вік
Ведучий 2
Тож заспіваймо разом,
Заспіваймо щиро,
Щоб у нашій хаті
Було щастя з миром!
Пісня «В
кінці греблі»
Ведучий 1
Українські
люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони танцювати та співати. З
давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні.
Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.
Ведучий 2
Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе,
біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?
Ведучий 1 Я знаю, мені
бабуся легенду розповідала. Ось послухайте, я й вам розповім.
Якось
Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся
Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у
вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з
калини.
·
Хто ти? Чого плачеш? –
запитав Господь.
·
Я – Україна, а плачу,
бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги
знущаються з люду.
Чого
ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? –
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене
неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина
– Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько
Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Пісня «А я молода, на базар ходила»
Ведучий 1 Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня
була частиною людського життя. Царський уряд забороняв кобзарям співати.
Боролися з кобзарями і в XXст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх
українських кобзарів. Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у
першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там
розстріляли. Так нищили душу нашого народу.
Ведучий 2 Яке диво дивне
— народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються
суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним
поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна
пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій
первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його
історія
Ведучий 1
Народна
пісня – голос невсипущий
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з всюди сущого життя.
Ведучий 2 Хочеться,
щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія
зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють
весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.
Пісня
«Кучерики»
Ведучий 1
Вкраїнська пісня, наче поклик долі,
Натхнення наше, дум стрімких політ.
Йдемо ми з нею у життєвім полі
Й не зрадимо її до скону своїх літ.
Ведучий 2
Вкраїнська пісня – світлоносні перли.
В ній – вищий зміст, духовності краса.
Йдемо життям, щоб пісня не померла –
Народу рідного жива душа
Ведучий 1 Ми
з вами живемо в ХХІ столітті. Пройшли віки, змінились
епохи, люди, події. Але народна пісня назавжди залишиться
з нами. Щоразу, збираючись разом, ми співаємо всім знайомі пісні та
отримуємо позитивний заряд. Тому кожен з нас має
стати охоронцем пісні, щоб передати її нащадкам.
Ведучий 2 Наша пісня і наша дума – справді прекрасні! І тому ще
довго-довго поети, письменники, композитори, увійшовши в чудовий світ
народної пісенності, припадатимуть до її джерел і творитимуть їй в
благоговійному захопленні гімни й симфонії. І завжди буде вона звучати в
живому виконанні в побуті, на сцені та безмежному ефірі.
Ведучий
1 А на нашу сцену ми запрошуємо
наймолодших наших вихованців із відомою піснею “Два веселі гуси”.
Пісня
“Два веселі гуси”
Ведучий 1 Українська
пісня… Вона, як сльоза, очищає душу. Вона, як свята молитва, сповіщає і прощає.
Вона цілюща, як материнське молоко. Бо в ній живе наш родовід, наша
багатостраждальна і прекрасна Україна.
Ведучий 2 Відомий югославський учений А. Люкшич зазначав , що
українська поезія найбагатша і найкрасивіша у Європі .
Ведучий 1 А
якщо до такої поезії додати музику , то народжується пісня ,яка дзвенить ,
зачаровує ,бентежить. Бо українська пісня – це душа народу.
Ведучий 2 І
це дійсно так. Співаючи, ми плачемо і радіємо ,заспокоюємося і нервуємо
,сподіваємося , нарешті, що нашій багатостраждальній країні буде щастя .
Ведучий 1
Я
вірю -у нас, на
Вкраїні,
І
колосся співає, і
тополя співає, і
небо…
Співає
все-все –тільки слухайте.
І
почуєте безліч пісень,різних
пісень,
Бо
тополя, колосся і небо завше
співають по-своєму.
І
доведене дивне вченими:
Рослини
краще ростуть під музику.
Ведучий 2
Так
ось чому на моїй Україні такі пшениці!
І
коли розпочинаються жнива,
Вся
Україна пахне пшеницею,
Тоді
і квіти пахнуть пшеницею,
Тоді
і городи пахнуть пшеницею,
І
води м’які, дніпрові, і зорі
Пахнуть
тоді пшеницею.
Ведучий 1
А
коли заспівають дівчата,
Я
чую, як їм підспівують
І
тополя, й колосся, і небо,
І
води дніпрові, і зорі…
Так
ось ти яка, Україно,
Диво
пісенне моє.
Пісня
«Черешня-черешенька»
Ведучий 1
Душа
народу не вмре ніколи
Вона
живе у пісні чарівній
Усмішка
щира і сльоза
джерельна
Найвища,
мабуть, нагорода їй.
Ведучий 2 Нашу пісню
називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось
послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому
світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів
якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди
були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» -
подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі,
на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши
про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до
царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів
лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну,
щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.
Пісня «Ой у
вишневому садочку»(7 клас)
Ведучий 1
Пісня наша, пісня – це душа народу,
Пісня українська – рідна, чарівна
Вона з нами поруч в праці, на заводі,
На ланах широких, за станком вона.
Ведучий 2
Пісня – чарівниця, гарна, мов зірниця,
Мелодійна, ніжна, серцю дорога.
Веселить, танцює, мирить і жартує.
В іграх і забавах – всюди є вона
Танець (2
клас)
Ведучий
1. Українська пісня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє
чисте прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був
натхненний її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над
колискою дорогих своїх дітей
Ведуча 1. Українська пісня… Народжена неосяжними степами,
зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором
і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і
розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі
Ведучий 2.
Українська
пісня…
Вона – любов, вона
– печаль і втіха,
Жива вода на виразки душі.
Поки живе – обереже від лиха
Понад стежками тихі спориші.
Ведуча 1.
Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,
В модерну щоб не втиснули труну
Мого народу пісню чарівну
З чужих країв залізні рок-н-роли.
Ведучий 2.
І я готовий крізь огнисті брами
Пройти і душу випалить до тла.
Лише б народна пісня не вмирала,
Щоб в молодих серцях вона жила.
Пісня «Ой у
вишневому саду»(9 клас)
Ведучий 1
Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
Ведучий 2
Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт,
Шанувать матусю мою милу,
Бо вона одна на цілий світ
Ведучий 1
Волошкові очі у моєї пісні,
В тих очах відбито калиновий жар.
Це вона світила у мою колиску,
Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.
Ведучий 2
Солов’їний голос у моєї пісні,
І козацька дума, й щедрість, доброта.
Бережімо пісню, пісню українську,
Бо вона, як мати, рідна і свята!
Ведучий
1
Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому.
Ні грошей не привозьте, ні слави –
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.
Ведучий 2
Саме
про це наступна відома всім народна пісня.
Пісня про
маму
Ведучий 1 Українська
пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі
людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в
людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до
творчості. Наша пісня живить український дух! Доки
живе пісня, доти живе і народ.
Ведучий 2
Пісне!
Велична рідна пісне!
В
тобі є все: і древня наша слава,
Володимира
хист і мудрість Ярослава,
І
наших прабатьків ворогування злісне.
Ведучий 1
І
Богдана розвага,
І
Богуна відвага,
1.І
Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,
І
гомін гір, і блискіт зір,
І
шум лісів, і розмова степу.
Ведучий 2
І
материна любов, і жар палкий кохання
За
свободою жаль, і мрії про свободу.
І
весь наш біль, всі наші сподівання.
Ти
– дзеркало душі. Країни та народу!
Ведучий 1 Олександр
Довженко писав: «Українська пісня – геніальна поетична біографія українського
народу. Це історія народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки
бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, своє
життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на
виковування свободи, права на життя, на виявлення своїх здібностей…»
Ведучий 2 Багато
віків вірними оборонцями Батьківщини були козаки, і героїчну історію
козацтва народ також оспівав у своїх піснях. У них передавалась мужність
козаків, їх героїчні походи, мудрість гетьманів.
Пісня
«Розпрягайте, хлопці, коні»
Ведучий 1
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Та заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Ведучий 2
Сльоза накотиться, не зупинить…
Десь винирне з душі неждано.
Услід за піснею душа летить…
А серце рветься невблаганно.
Ведучий 1
Так солодко тоді душа щемить,
А музика, мов хвиля, нагортає.
Струна чарівна в серці забринить
І ні для чого місця більш немає…
Ведучий 2
А хвиля музики несе у даль.
В ній розчинитись хочеться й летіти.
У музиці життя, любов, печаль,
Й душа стає, немов тендітні квіти.
Ведучий 1
Народна пісня… Не страшний їй час!
У ній звучання рідні й позитивні…
Вона живе у кожному із нас,
Мабуть-таки, на генетичнім рівні
Ведучий 2
Однією з невід`ємних рис щастя людини, всебічного її
розвитку є духовно багате особисте життя, дружній родинний затишок. Народні
ліричні пісні складають прекрасний усний кодекс моральних чеснот, де людське
почуття завжди ставилось вище за будь-які матеріальні розрахунки. У
ліричних піснях передаються всі грані внутрішнього світу: і перше почуття, і
відкрите утвердження свого права любити, і сумніви та образи, і біль розлуки, і
невтішне горе, і мрії про майбутню долю.
Пісня
«Ой встану я ранесенько»
Ведучий
1
Такого
сплеску в музиці і слові
Вогню
такого не передаси,
Нічим,
крім пісні, посестри любові,
Криниці
невичерпної краси.
Ведучий
2
Буває
пісня тугою налита,
І
туга душу наскрізь пропече
Бува
така, що наче серед літа
Срібляста
річка в синю даль тече.
Ведучий 1
Вона
– любов, вона – печаль і втіх
Жива
вода на виразки душі
Поки
живе – убереже від лиха
Понад
стежками тихі спориші.
Веучий
2
То
вже здавен:
Лиш
пісню розпочни
Її
підхоплять, аж у полі тісно…
Вкраїнський
хліб тому такий смачний,
Що він завжди замішаний на пісні.
Ведучий
1
Однією з визначальних рис українського національного характеру
є почуття гумору. Яким би складним не було життя, люди завжди
знайдуть привід пожартувати, посміятися над негараздами.
Ведучий
2
Наш народ створив безліч жартівливих пісень, без яких не
обходиться жодне свято. Вони додають оптимізму і допомагають долати життєві
труднощі.
Пісня «Ой під вишнею, під черешнею»
Ведучий 1
Завжди у селах наших так було –
Після закінчення , та і під час роботи ,
Піснями наповнялося село ,
Бо пісня проганяє всі турботи .
Ведучий 2
І в довгії зимові вечори ,
І в літнії короткі теплі ночі ,
Завжди мої співали земляки -
Про козаків , калину , карі очі…
Ведучий 1
Весь час жилося тяжко на селі,
Та пісня душу людям зігрівала,
Пісень співать навчали дочок матері,
Батьки синів співать пісень навчали.
Ведучий 2
Століттями складалися пісні –
Пісні народні – жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні ,
Звучали на весіллі і в поході.
Ведучий 1
Що ж сталося ? Чому в наш час не так?
Невже нам жити важче аніж предкам?
Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать
Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку
Ведучий 2
Згадаємо ж давайте у цю мить ,
Що українці це
народ співучий –
Ніщо не може
нашу пісню зупинить ,
Наповним піснею наш край співучий!
Ведучий 1
Старайтеся завжди прожити лиш так,
Щоб потім про вас пам’ятали,
Про ваше прекрасне і чесне життя
Народні пісні розказали
Ведучий 2 Пісня
– це маленька криничка живої води. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і
розважливо вдивіться в її глибочінь, може побачите благородний лицарський
образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків.
Ведучий 1 І
хай широка світова слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю
землю, повертається до тебе – її спадкоємця. Хай вічно лунає пісня над
Україною.
Ведучий 2 Нехай пророчими
стануть слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине,
От де, люди, наша слава,
Слава Україні!
Пісня
«Україна – це я»
Ведучий 1 Ось і підійшло до завершення наше
свято.
Ведучий
2Хочеться вірити,
що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить
свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко
над землею.
Сценарій свята, присвяченого Тарасу Григоровичу Шевченку
«На струнах
Кобзаревої душі»
Звучить пісня «Заповіт» у сучасному виконанні
https://www.youtube.com/watch?v=we6wtYOmqCo
Ведучий
1: Доброго дня, вельмишановні гості!
Ведучий 2: Ми раді Вас вітати на нашому
“Шевченківському святі”!
Ведучий 1: В історії назавжди залишаються
імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні
ми знову згадуємо Тараса Григоровича Шевченка. 206 років минуло з дня
народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово
великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Ведучий 2: Пошана і вдячність наповнюють
серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець
на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми пишаємось тим, що він –
наш земляк, і прагнемо бути гідними його нащадками.
(Звучить музика інструментальна)
Дівчина. То була
незабутня подорож. Я разом з батьками йшла вклонитися Великому Кобзареві. У селі Моринці, де народився Тарас Шевченко,
стоять дві хати. Вони нові, і не пам'ятають, як народився Тарас, як ріс і почав
створювати свої перші диво-малюнки. Але саме це місце, на якому стоїть
хатина... Воно священне для кожного, хто приходить сюди.
Ми піднімалися на Тарасову гору. Я
зрозуміла: жоден підручник, жоден фільм, жоден урок, свято ніколи не зможе дати цього відчуття... Я йшла
«в гості» до Великого Тараса...
Пісня «Кобзар»
у виконанні учениці______
Виходять учні
Учень 1. Ми сьогодні
Шевченка читаєм,
Скільки мудрості є в « Кобзарі»!
Наче кадри Шевченка гортаю,
Й озиваються струни в душі…
Учень 2. Що за велет!
Титан був та й годі!
Він життя нам пророчив нове.
І ходили чутки у народі,
Що не вмер він, а й досі живе…
Учень 3. І він бачить усі наші справи,
Хто є друзі, а хто – вороги.
Бачить біди і злети держави,
Й додає нам і сили, й снаги…
Учень 4. Щоб жили ми і
вчились, як треба,
Й пам`ятали свій корінь завжди,
Щоб любили і землю, і небо,
Й не було щоб чужої біди.
Учень 5. Щоб ми разом
ходили на свято,
Вкупі завжди з братами були,
Мали друзів завжди і багато,
Щоб боротись уміли й могли.
Учень 6. І я вірю:
подякують люди,
І згадають, я вірю, про нас.
І тоді нам не соромно буде
За життя, що пророчив Тарас.
Ведучий 3. Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина
незвичайної долі й незвичайного таланту , що здобула світову славу.
Ведучий
4:Доля Тараса Григоровича схожа на легенду. Вона не лукавила, не брехала
Шевченкові. Прийшла слава і воля. Та як
важко вони далися.
Ведучий
3: З 47 років свого недовгого віку Шевченко 24 роки прожив в кріпацькій неволі, 10 років на
засланні і лише 13 на волі, якої по правді і не було.
Ведучий 4: Увага на екран!
(відео про
життєвий шлях Шевченка)
https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8
Ведучий 1:
Яким поета бачили сучасники? (зверніть
увагу! автопортрет 24-річного Шевченка на екрані). У молодості Тарас Григорович
вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав
негусті бакенбарди.
Ведучий 2: Був середнього зросту, але міцної
тілесної будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість надавали його
поставі того особливого характеру.
Ведучий 1: Русявий. На перший погляд, обличчя
його видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи приглядався до нього ,
чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і
добротою.
Ведучий 2: Тарас Шевченко! З цим іменем
сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де
б не жив, якщо перечитаєш “Кобзаря”, не зможеш уявити своєї долі без полум’яного
.
Ведучий 1. Любов
Шевченка до України була безмежною. Україна – це тихі води ї ясні
зорі. Україна-це край, де широка і довга стрічка Дніпра оперізує жовті лани
пшениці, де бездонна блакить неба купає золотосяйне сонце.
Ведучий 2. В Україні скрізь білі хати у вишневих садах, і весною там дуже
гарно, як усі садочки зацвітуть, і усі соловейки защебечуть, дівчата водять
хороводи, співають пісні, танцюють.
Учениця декламує вірш «Садок вишневий коло хати»
Ведучий 3. Веселий, добрий, любив
танці і теплу компанію – таким залишився Тарас Шевченко в родинних спогадах,
переповідає Наталія Шевченко, праправнучка поета по лінії брата Йосипа.
Ведучий 4. Вона згадує, що коли святкували день народження брата рідного, Трохима, то
зібралася вся родина. І співали, і веселилися. Шевченко дуже любив танцювати, в
його присутності не було і хвилини, щоб компанія не сміялася, бо він міг
пожартувати з кожним, вмів знайти такі слова, щоб людина зрозуміла, що треба
радіти життю. Тарас любив ходити на вечорниці, танцювати. Кажуть, жодної
дівчини не було, з якою він не потанцював би.
Український танок
Ведучий 3. Тарас Шевченко є беззаперечним символом
чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини та Неньки України.
Ведучий 4. Вся творчість Великого Кобзаря зігріта гарячою
любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів українського
народу. І саме тому його слова є особливо актуальними в наш час.
Увага на екран.
Відео -Пісня Кузьма
Скрябіна на слова Т. Шевченка «Мені однаково»
https://www.youtube.com/watch?time_continue=8&v=j6mbUJoLCUA&feature=emb_logo
Ведучий
1: А чи знаєте ви, що за народними
переказами, Шевченко досі живий і їздить світом на білому коні, а у його могилі
лежать свячені ножі, якими можна вибороти собі волю.
Ведучий
2. Критик і літературознавець Михайло Назаренко розповідає, що легенди про Шевченка
ходили ще за його життя, а перший запис такої оповіді зробили вже у липні 1861
року – за 4 місяці після смерті Шевченка.
Ведучий
1. Шевченка XXI століття, у час війни на Сході, зображують захисником зі зброєю
та у військовій формі.
Ведучий
2. Тільки вдумайтеся – 206 років минуло, як народився Тарас Григорович
Шевченко! А ми і сьогодні по-новому розкриваємо і трактуємо його творчість,
«накладаємо» його слова на події в сучасній Україні. Вони додають духу нашим
воїнам, віри в Україну і силу українського народу.
Ведучий.
1. Прикладом, є пісня сучасного гурту
Хочу ЩЕ! «Тополя», написана на основі однойменного вірша Т. Г. Шевченка та
присвячена загиблим в АТО на Сході України.
Пісня «Тополя»у виконанні учнів ____________
https://www.youtube.com/watch?v=6rq5_xnZ7kM
Ведучий
3: Багато творів сучасних майстрів слова присвячено Кобзареві. В них поети та
письменники висловлюють свою вдячність, доводять актуальність Кобзаревого
слова.
Ведучий
4. Всім відома велика поетеса Ліна Костенко у власному творі веде діалог із
Тарасом Шевченком, проводить паралель між минулим та сьогоденням
(уривки вірша Ліни Костенко «Кобзареві» у
виконанні учнів)
Учениця.
Кобзарю!
Знов
до
тебе я приходжу,
бо
ти для мене совість і закон.
Прости,
що я дрібницями тривожу
твій
вічний і глибокий сон.
А,
може, це і не дрібниця.
Ти
ж бачиш сам, які складні часи:
Великі
струси.
Перелом
традицій.
Переосмислення
краси.
І
вічний рух -
у
всесвіті, у світі.
Лише
могили з місця - ані руш...
0,
скільки стало в нашому столітті
скалічених
і безнадійних душ!
Кобзарю
мій!
Поете
мій високий!
А
як же ти поезії писав?
Учень.
Я не писав.
Я
плакав і сміявся.
Благословляв,
співав і проклинав.
Сказати
правду -
мало
турбувався,
як
я при цьому збоку виглядав.
Ведучий
3: Для того, щоб кожен з нас пізнав Україну, нам потрібен саме
«Кобзар». Магія Шевченкового
слова незбагненна. Його сила є могутньою, глибинною й надзвичайно актуальною і
в наш час.
Ведучий
4: Понад два століття незгасним вогнем усеперемагаючого патріотизму палахкотить
могутня і ніжна Шевченкова поезія. І незмінно слово великого Кобзаря надихає
українців на героїчні діяння в ім’я рідної землі, на подвиги задля її блага.
Ведучий
1: Шевченко — це наша душа, наша
мудрість, наша сила. Нехай „Заповіт” Великого Кобзаря стане заповітом для всіх
вас: берегти мову, звичаї, пісні нашого народу
й пронести все це через віки.
Нехай
вогонь його душі запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної
землі свого народу.
Ведучий
2. Наше свято добігає кінця. Бажаємо всім пізнати таїнства творчості великого
поета і бути гідними громадянами своєї держави.
Відео- пісня «Калина»
https://www.youtube.com/watch?time_continue=127&v=iE2e29z0JXQ&feature=emb_logo
Ведучий Український народ свято шанує пам’ять Т.
Шевченка. Його твори, його думи в Україні повік не забудуть. Його іменем
названо вулиці, парки, проспекти, площі, театри.
Ведучий Дорогі друзі, дорожіть Шевченком! Любіть
Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди і прадіди.
Учітесь, шануйте батьків, живіть дружно,— учив Шевченко! І це сьогодні — наше
головне завдання.
Учень
Любов і шана вічна — Кобзареві.
Завжди він в серці нашому
живе.
Його слова, як зорі
променеві, —
Дороговказ нам у життя
нове.
Учень
Пророчі думи в Кобзаревім слові
Сплелись навіки в
лавровім вінку.
І плине повінь щирої
любові,
Щоб в пісню перелитися
дзвінку.
Ведучий Шевченко
— це наша душа, наша мудрість, наша сила. Нехай „Заповіт” Великого Кобзаря
стане заповітом для всіх вас: берегти мову, звичаї, пісні нашого народу й пронести все це через віки.Нехай вогонь
його душі запалить у наших сер¬цях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі
свого народу.
Наталія
Май - "Пісня про Кобзаря"
1.
Відкриваю Кобзар,і душею радію,
Кожне
слово твоє оберіг золотий.
І у
серці моїм оживає надія
Уклоняюсь
тобі, мій Кобзарю святий.
Приспів:
За
любов до рідної землі,
За
пісні твої пророчі,
За калину білу навесні,
Чорні
брови, карі очі.
2.
Відкриваю Кобзар,цю священную книгу,
І
молюся і вірю у пророчі слова,
Відкриваю
Кобзар і на серці утіха.
Доки
мова живе - Україна жива.
Приспів:
І любов
до рідної землі,
І пісні
твої пророчі,
І
калину білу навесні,
Чорні
брови, карі очі.
3. Відкриваю
Кобзар,і душею радію,
Кожне
слово твоє оберіг золотий.
І у
серці моїм оживає надія
Уклоняюсь
тобі, мій Кобзарю святий.
Напевне,
в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не
перегорнула сторінок "Кобзаря" Тараса Шевченка. Творчість цього поета
можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою
любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
У чому ж феномен нашого
великого митця? Чому і сьогодні, майже через 200 років після
його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать
душі?
Тарас
Шевченко є беззаперечним символом чесності, правди і безстрашності, великої
любові до людини та Неньки України. Вся творчість Великого Кобзаря зігріта
гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів
українського народу. І саме тому його слова є особливо актуальними в
наш час, час гноблення всього українського, час згортання свободи слова,
знущання над мовою, культурою та історією України, приниження, приречення на
бідність та поневіряння українського народу з боку чинної влади в державі.
В
приміщенні Недогарківської сільської бібліотеки працює постійно діюча виставка
«Іти нам вічно до Тараса», тому всі відвідувачі бібліотеки в зручний для них
час можуть користуватися безсмертними творами Великого Кобзаря.
Поезія
Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю в бойовому арсеналі наших дідів
та прадідів, вона кликала до боротьби, вселяла смертельний страх у ворогів…:
«…вставайте
Кайдани
порвіте
І вражою злою
кров’ю
Волю
окропіте».
Ці рядки знаменитого Шевченкового «Заповіту» повинні запалити, загартувати й нашу волю до боротьби, зміцнити віру в краще майбутнє Неньки України, адже майбутнє її – в наших руках!
Урок-композиція, урок-вернісаж, лекція-концерт, урок-презентація, урок-інсценування, урок-дослідження, урок-панорама, мистецька мандрівка, урок-образ, віртуальна екскурсія, урок-змагання, турнір проєктів, театралізоване дійство.
Мета:формувати ключові компетентності: спілкування державною мовою - уміння усно висловлювати свої думки, почуття; уміння навчатися впродовж життя: уміння сприймати й аналізувати інформацію, визначати головне; загальнокультурні: здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати свої ідеї за допомогою мистецтва; екологічна грамотність і здорове життя: усвідомлення необхідності безпечної поведінки для збереження здоровя; соціальні та громадянські: здатність працювати у групі на результат, досягати компромісів;інформаційно-цифрові: упевнене застосування інформаційно-комунікаційних технолдогій для створення, пошуку, обробки інформації й обміну нею, медіа-грамотність; предметні: вдумливе сприймання та аналізування мистецьких творів, творча уява, любов до мистецтва; міжпредметні: здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності під час опанування різних видів мистецтв: музичного, образотворчого, укр. літ. Оснащення: Музичний ряд Візуальний ряд Літературний ряд Обладнання Примітка Режисерський коментар.
Немає коментарів:
Дописати коментар